Цей журнал більше не ведеться. Можна його сміливо розфренджувати.
Даний аккаунт використовуватиметься лише для:
1. Розміщення афіш Продюсерського Центру "101" до закінчення реєстрації офіційного аккаунта.
2. Розміщення афіш на наші з Олею виставки до закінчення реєстрації офіційного аккаунта.
3. Розміщення об'яв до торгових спільнот.

Хто бажає зі мною поспілкуватися, то мене можна знайти тут.

P.S. ЭЄ, Єжі і його супутня символіка є зареєстрованою торговою маркою http:///www.ezi.ua від 01.09.2008

Наша переписка обривається 14 серпня. Мабуть, саме тоді почався крах нашого кохання – далі все було, як в тумані: коли ти йдеш в темряві невідомо куди і звідки. І єдине, що приводить тебе до тями – це навколишні предмети, на які ти несвідомо натикаєшся.
Можливо, за ті 170 днів, коли наше кохання дотлівало, ми б могли щось змінити. Якби...
Якби я не піддавався і відходив, не парирував все в жарт і в дурощі, а віднісся до всього серйозніше, спробував би врятувати і зберегти. Якби...
Але ти психувала і кричала, я мовчав і сивів, ми обоє сивіли і щось робили. Окремо один від одного...
Якби я не сказав тобі „Ні” на твого листа, якби я тоді приїхав, якби ти потім почула... Якби... Якби... Якби... Купа усіляких „якби”...
Я не можу пояснити того, що сталося в передостанній день липня. Ти казала, що я випалив тебе зсередини, а я все ніяк не міг тебе вирвати, бо став іншим – і нічого вже не рятувало з того, що рятувало ще рік тому: ні баби, ні наркотики, ні алкоголь. Ти...
А я кричав, плакав, бив і дерся на стіни. Чекав. Якби...
В цьому і є парадигма неможливості нашої дружби – я чекав на слово, ти їх не знайшла, а я так і не зміг сказати тобі, що...
Коли я дивився на тебе тоді, то відчував, що тебе втрачаю. Залишався лише вибір: втратити людину чи втратити почуття. Я обрав почуття... І те, що сталося далі – це була свобода. Втратити будь-яку надію – це і була свобода. Либонь би було без брехні. Бо...

Ми не знали, що робити з життям,
а воно не знало, що робити з нами.
Розідрано шкіру – без болю,
змито спогади – без жалю.

Чомусь мені здається,
що я загубив тебе,
Серед світла реклам на виїзді з міста,
серед запахів сосен,
що вони росли за мостом,
між клаптями неба,
що його підпирали.

Загубив тебе або загубився сам,
та я не намагатимусь зрозуміти,
чия тут провина,
якщо вона, звісно, існує, -
краще просто заснути на задньому сидінню авто,
яка везе мене назад,
У життя...

P.S. Віддай, будь-ласка, мою Карпу, мій ключ та мої диски (Включно з "Містері Трейн"). Зроби це тихо - просто залиш в поштовій скринці..

На этом наша сказка заканчивается. Те, кто успел к ней привыкнуть - не плачьте и не печальтесь, ведь это всего лишь одна глава. Просто время этой сказки ещё не пришло, поэтому мы не будем её жечь, а бережно, укутав в твёрдый переплёт, положим в один из ящиков стола. А вы, в моменты грусти и одиночества, всегда сможете перечитать её, усмехнуться и удивится, устрашиться и посопереживать. Вы только не забывайте про нашу сказку, заглядывайте сюда почаще и, возможно, в один прекрасный день найдёте начало новой главы. Это не точка, просто бывает время, когда надо поставить букву "и"і И как бы там ни было, будьте счастливы, побольше смешите и удивляйте друг другаі

Искренне ваши,

Єжі і Єнота

Я зрозумів, що бландінки викупили нашу ржаку про заправляння джинсів в чоботі, і як справжні альтруїсти-кєпкогопніки, придумали щось нове. Тепер вони носять "бріджики". Питання пониження народжуваності в кінці грудня як ніколи актуальне.

Стережіться її і бережіть своїх близьких від неї! самотність холодна.вона вбиває надію і світлі кольори вашої аури. Особливо взимку...не підпускайте її!тримайтесь разом (тим паче так тепліше)!
Їжте побільше мандаринів і вчіться радіти зимі! Дзвоніть частіше батькам, обіймайте і цілуйте їх більше, бо їм часом шалено не вистачає вашого тепла і підтримки. Цінуйте їх. Їх життя не вічне,як і кожного з нас...Кажіть близьким людям частіше про те ,що любите їх. Навчіться цінувати те, що маєте, до того як втратите це.

Без плеєра погано жити. Не можна піти у себе і заснути, то ж доводиться ходити і дивитися по сторонам. Сьогодні бачив, як насміхалися якісь емо гьорли з дівчини-інваліда. "Фтикай, как ана ходить". Для того, щоб закрити їм рота, вистачило просто підхопити її на руки і провезти вниз на ескалаторі. Дівчина була прекрасної інтелігентної худоби і якоїсь неземної зовнішності. А страх перед різкими рухами пішов лише від слова "тихше". Дивимося по сторонам. Дива поруч.

Сьогодні, в момент колупання в голові одного гопніка, я помітив людину. Людина везла на тачанці купу деревинок, а коли якась випадала, то матюкався і, не повертаючись, продовжував свій шлях. Ось так от і в житті – ми все втрачаємо і втрачаємо на ходу, хоча ніхто не заважає повернутися і підібрати..

Обломи в нашому житті, так повелося, трапляються без нашої участі. І коли ти сидиш на початку 5-ї ранку, друкуючи нікому, окрім тебе, не потрібну статтю, яку навіть не приймуть в якийсь, лярва, панк-зін, попутно розгрібаючи 3 кіло російських детективів, які ти файно впарив невідомому за 100 грн. і качаєш близько 4 Гб Cardiowave'івської фонотеки через "праву клавішу", а твій новий, зібраний по гвинтикам, комп’ютер вирубається, висвічуючи пам'ятну по старому його побратиму синю табличку, як би кричачи до мене: "Хей, хлопче! Да заспокойся вже! Сьогодні ти не виграєш цей світ!", ти з посмішкою йдеш у душ, бо твої ферменти у мозку вляглися з думкою, що хоч цю довбану залізяку ти вже дістав =~)

флешмоб від grblzla
grblzla,лана, сама напросилась. палучите-распишитесь)
1. ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ МНЕ НЕПОНЯТНЫ:
-геометрия
-как нужно выгонять тараканов из своей головы
-как можно не любить пиво и при этом любить водку
2. ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ МЕНЯ ПУГАЮТ:
-статистика больных СПИДом в УКраине,да и в мире
-высокие каблуки
-потеря близких и друзей
3. ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫМ БЫ Я ХОТЕЛ НАУЧИТЬСЯ:
-играть на скаксофоне
-говорить нужные слова в нужный момент и молчать, когда лучше промолчать
-ЛЕТАТЬ!
4. ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ СЕЙЧАС НА МНЕ НАДЕТЫ:
-тапки
-любимый лифчик
-очки
5. ТРИ ВЕЩИ, ЛЕЖАЩИЕ НА МОЕМ СТОЛЕ:
-мобильник
-ваза с цветами
-нюхательный табак
6. ТРИ ПЛЮСА МОЕГО ХАРАКТЕРА:
-стремление ко всему новому
-умение выслушать
-дружелюбие
7. ТРИ МИНУСА МОЕГО ХАРАКТЕРА:
-неусидчивость
-вспыльчивость
-порой чрезмерная реалистка
8. ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ Я ДЕЛАЮ ЧАЩЕ ВСЕГО:
-зиваю
-улыбаюсь
-говорю
9. ТРИ МЕСТА, КУДА Я ХОЧУ ПОПАСТЬ:
-Япония
-Питер
-Муми-долина (страна Муми-троллей)
10. ТРИ МОИ ФРЕНДА, КОТОРЫЕ КАК Я БЫ ХОТЕЛ, ПРОДОЛЖИЛИ МОБ:
a6apmot
fishcat_habbits
ednadi

- Здравствуй, ветер.
- Здравствуй, темная голова. Как твои дела?
- Незнаю. Я запуталась...
- ...
- Скажи мне пожалуйста, что я сильная и все у меня будет хорошо.
- У тебя все будет хорошо!
- Спасибо.
- Потому что ты хорошая, милая, добрая, и необыкновенная... Ты как корабль в бутылке, видела такие штуки?
- Видела, а почему?
- Потому что все все видят - вот на виду, и объем вроде небольшой и деваться некуда. Но у кораблика шторм и он борется из всех сил за жизнь с волнами и скалами. А снаружи кажется что ничего страшного не происходит, но оторваться все равно невозможно и как он туда попал напрочь не понятно. Вот только для кораблика все по-настоящему.
- ...
- Лучше стало?
- Да стало. Спасибо...
- А еще в твоей темной гриве легко заблудиться и потерять душу.
- Неужели? Где там блудить то? Пустой пыльный чердак.
- А ты когда рассчесываешь должна их замечать - синие искорки между волосами и рассческой это именно они.
- Души?
- Синие искорки видела?
- Ага. Особенно зимой концентрация увеличивается. Хотя это не странно, тк зима это мое время года. Осень расставляет все по местам, а зима лечит.
- Если увидишь зеленую искорку - возможно это моя душа...
- Нееет, ты не мог попасться! Как же так?
- ...
- Кстати, ты мне должен сказку!
- Да, я помню... Но сейчас не время. Лучше ты напиши. Ты давно ничего не писала...
- Ты прав... Нужно подумать... Знаешь, я наверно больше не буду писать грустных сказок. Я вообще не буду о грусти писать.
- Правильно...
- Ты расскажешь мне в следующий раз веселую сказку?
- Как скажешь, маленькая. Как скажешь....

Отодвинув штору ветер выскользнул в приоткрытое окно. Пока не было очень холодно девочка всегда держала окно открытым, тк знала, что Ветер вернется. Он прилетит и расскажет сказку, утешит и развеселит или споет нежную балладу и заставит немного погрустить.
(c)ailin13

геніально! "Човник в пляшці"...ЯК я сама до цього не додумалась?! в яблучко! саме човник в пляшці-ось хто я.

Любовь — это награда, полученная без заслуг...


Любить — значит видеть чудо, невидимое для других.


Это одиночество двоих в огромном мире


Любовь - блеск солнечный, дождю идущий вслед...
Любовь всегда свежа, как яркий вешний цвет... (Шекспир)

Прикосновение,

Одно дыханье на двоих


Любовь - это Молчание,

Обещание.

Это - секрет один на двоих,

И это - отсутствие всяких секретов

Любовь - это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце

Любовь - это искусство Прощения

Любовь говорит на своем языке - язык взгляда,

языке жеста,

молчаливого признания

Любовь проявляет себя во всем и во всех








Она рождается из ничего и умирает из-за всего, не приемля насилия, фальши и лжи

потому, что Любовь - это Свобода

Свобода быть самим собой рядом с тем, кто принимает тебя таким, каков ты есть

Любовь - начало всех начал на свете, она рождает все, что в мире есть

Первое чувство, которое испытывает в своей жизни человек - любовь к матери. Последнее чувство, которое он уносит с собой, - любовь к оставляемому миру.

Любовь сопровождает тебя всю жизнь: от первого поцелуя

от первого расставания

до глубокой старости

Сказать “Я тебя люблю” займет несколько секунд, показать как - займет всю жизнь.

"Крикни - услышит любой, прошепчи - услышит ближайший, и только я услышу, о чем ты молчишь" - это Любовь.

Если Она - это первое, о чем ты думаешь, когда просыпаешься; единственное - когда бодрствуешь; и последнее, о чем ты думаешь, перед тем как заснуть - значит это - Любовь

"Любить - это находить в счастье другого свое собственное счастье". Давайте же делать друг друга счастливыми!